З ким поділюся болем і журбою?
З Тобою.
З ким поділюсь пекучою сльозою?
З Тобою.
З одним Тобою розділю усе,
Що біль глибокий і печаль несе.
Що тисне серце й не дає спокою —
Розділиш тільки Ти зі мною.
І більш ніхто.
Ніхто не відізветься...
Кому потрібен біль чужого серця?
Всі люди немічні, у болях і жалях,
Самі віддати раді сум і страх.
І довго-довго смуток свій тяжкий
Ховають в шкаралущу сліз і мрій,
І кожен з них щодень, щоніч зоріє —
Коли ж то прийде той, хто зрозуміє!
А Ти, мій Господи, на всі мої жалі
Кладеш дрібок цілющої землі,
Що відкривала очі невидющим, —
І світ з'являється стобарвним і сліпучим.
Василь Мартинюк,
Луцьк, Україна
Я народився 16 січня 1966 року в с. Карпилівка Сарненського району Рівненської області. Закінчив філологічний факультет Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Учителював, працював літературним редактором журналу "Благовісник".
Автор збірки "Оновлення серця" (2004).
Одружений. З дружиною Марією виховуємо шестеро дітей.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Блудный сын - Юрий Вербицкий ОТЕЦ был искренне рад, что оба сыновья Его теперь были
Рядом с Ним. И совсем не важно, что младший сын потерял
Положенную ему по закону долю имения – проиграл и расточил
Добро, накопленное его Отцом. Отец радовался всем сердцем
Потому, что сын младший, потерявший всё, нашёл в себе силы,
Мужество и отбросил гордыню, но вспомнил Его, Отца, как самое
Надёжное прибежище и защиту от любого греха, совершаемого
Детьми по незнанию последствий и великого любопытства всё
Узнать на своём опыте…
