"Но имею против тебя то, что ты
оставил первую любовь твою." - (Откровение 2:4)
***
Ты ходишь по тоненькой грани,
Твой разум блуждает во тьме.
Давно уже брат христианам,
И в Божьей давно ты семье...
В собрании, набожно-свято,
Ты гимны поёшь в унисон,
Но дома, забыв о Распятом,
Ты миром опять увлечён.
Не ищешь Божественной длани,
Не ищешь общения с Ним.
Ты ходишь по тоненькой грани,
Хотя ты давно христианин.
От первой любви отгорело,
И в сердце твоём лишь зола.
Я помню, твоё сердце пело,
И жаждало только Христа.
И в каждой свободной минуте,
Ты к Слову прильнуть так спешил.
Забыв о Божественной сути,
На грань незаметно ступил.
Тебя не влечёт очищенье,
О святости больше молчим,
Мой друг, ты уже в пораженьи,
Хотя ты давно христианин...
О первой любви забывая,
Теряем духовности вкус,
Мы ленью себя отравляем...
Помилуй Сын Божий, Иисус...
Помилуй, страх Божий имея,
Нам временем всем дорожить,
Любовью к Тебе, пламенея,
Для славы Твоей только жить!!!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
