Як часом хочеться заснути
І як жахливий сон забути
Усіх, хто горе спричиняє,
Хто не будує, а ламає,
І тих, хто біль нещадно сіє
І хто глибокі ями риє.
Хто Бога зовсім не боїться.
Кому від зла спокійно спиться.
Той, хто невинного карає,
Той, хто руйнує і вбиває
На нього Божий гнів прол'ється,
Під небом місця не знайдеться,
Не знати буде де податись,
Тікати буде й оглядатись.
Не змиє крові на "ручищах"
Сліди на "грязних сапожищах"
О Господи, гряди наш Боже,
Бо тільки Ти єдиний зможеш
Перемогти цей рід жорстокий,
Який ще не нажерся поки.
Повстань і забери в них силу,
Бо риють братськую могилу.
Вони ж нікого не жаліють
Прокляття роду свого сіють.
О Господи поглянь, вступися,
На горе й сльози подивися!
Чи довго людям ще страждати ?
Чи багатьом ще помирати?
Почуй молитви щирі, Боже
Якщо не Ти,- хто допоможе??
03.24.24
Люба Охман,
Spartanburg USA
Меня зовут Люба Охман. Люблю Господа и хочу Ему служить чем могу. Я очень люблю петь и иногда пишу свои песни. Стихи начала писать с лет 12ти. Пишу о том, что на сердце.
Буду рада любому отзыву. Заранее спасибо. e-mail автора:lyubaokhman@yahoo.com
Прочитано 6823 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Насіння (The seed) - Калінін Микола Це переклад з Роберта У. Сервіса (Robert W. Service)
I was a seed that fell
In silver dew;
And nobody could tell,
For no one knew;
No one could tell my fate,
As I grew tall;
None visioned me with hate,
No, none at all.
A sapling I became,
Blest by the sun;
No rumour of my shame
Had any one.
Oh I was proud indeed,
And sang with glee,
When from a tiny seed
I grew a tree.
I was so stout and strong
Though still so young,
When sudden came a throng
With angry tongue;
They cleft me to the core
With savage blows,
And from their ranks a roar
Of rage arose.
I was so proud a seed
A tree to grow;
Surely there was no need
To lay me low.
Why did I end so ill,
The midst of three
Black crosses on a hill
Called Calvary?
